Я була русифікованою українкою. Точніше, наполовину русифікованою, уся Чернігівська область говорить суржиком. Суржик, як сказали в документальному фільмі про мову “Соловей співає” — це щось другосортне, коли два сорти хорошого змішали. І вийшло ніяке.
Я не цікавилась, як це так вийшло, що у нас суржик, і чому знайти книгу російською легше, ніж українською.
Спочатку я його соромилась, і, щоб “не бути селючкою”, швидко перейняла тверде Г та ЧТ замість Ш.Потім перестала соромитись — то ж моя ідентичність, і говорила з рідними суржиком, але з усіма іншими — продовжувала російською.
У 13 році перейшла на українську вдома. Це було важко: словниковий запас був ширшим російською, і українською було важче висловлювати думку.
А потім почалась війна.
І питання мови стало гострим. Об нього різались стосунки. Відрізались пласти людей. Голки летіли в різні сторони, і не раз прилітали в мене. І, на жаль, тільки зараз, перелопативши кучу книг, подкастів та документальних фільмів, я усвідомила, що всі ці роки, ще задовго до мене, творили з українською мовою, чому суржик — це стидно, і чому так важко знайти хорошу книгу українською. Тому моя національна відповідальність — говорити українською та нести українську мову.
Без насідання, хто якою говорить, — це вибір кожного.
Без виправляння помилок, — це можливість кожного.
Без образ на голки, які все одно летять, — у кожного свій процес.
Тому й дитина, мій найулюбленіший проєкт, книжковий клуб, продовжить своє існування українською, а для не україномовних — англійською. Я не маю морального та етичного права нести російську мову, не можу зараз чути цю мову, не відчуваю, що ми — один народ з такою різною історією та методами досягнення цілей.
В клубі так само відкриті двері для тих, з ким ми розділяємо цінності та переконання. Так само в ньому можна бути собою. Але за таких обставин, що мова та культура стоять на першому місці.
Зараз так.
Зараз багато болі, розкаяння та свідомішого руху далі.
Як буде далі ніхто не знає, я можу нести відповідальність тільки за свій наступний крок, який роблю.